«Один день із життя журналіста»

журналистПостійні тренування, змагання, азарт… та допінг нарешті. Спорт? А чому б і ні? У журналістиці, як і у спорті, необхідно нескінченно вправлятися щоб уникнути творчого застою, змагатися у майстерності із самим собою.

Він залежний… жадібно ковтає потоки інформації… це його індивідуальний наркотик. У його венах стрімко тече натхнення, яке поспішає пролитись на чистий аркуш. Це не нотатки божевільного, а майбутній шедевр друку. Здається, що в його трохи дивній голові закладена така собі «творча піротехніка», що вибухає розмаїттям чудернацьких ідей. Ось такий він – журналіст…

…І знову пищить ця божевільна мелодія. Розпечений будильник з надривним хрипом сигналізує, що в Україні шоста година ранку. А хай його грець! Таке відчуття, що лише п’ять хвилин тому прислонив свого вуха до подушки. Ліниво склавши сни в стопку, він тягне свої п’ятки до вбиральні. Чищення зубів, змивання у душі хронічної втоми, «голий» сніданок, бо в холодильнику миша на миші повісилась та мишею поганяє. Поки готується кава, він натягує джинси та пом’яту сорочку і намагається знайти дві хоча б  приблизно схожі одна на одну шкарпетки з тієї купи під ліжком. Ошпарившись нещасним ковточком кави, вибігає з купкою м’ятих паперів… Телефон! Та де ж він?! Знову забув зарядити…

І ось журналіст поспішає назустріч новому дню. Місто зустрічає його своїми туманними обіймами. Інтерв’ю із письменницею о 9 годині, через півтори години чекатимуть у приймальні міського голови, потім бігти до інтернату – і все це у різних куточках міста. Затори та щохвилинне споглядання на годинник. До другої треба встигнути в редакцію. А ще встигнути переварити та профільтрувати отриманий матеріал, бо скоро здавати номер до друку. Потім знову кудись бігти, щось розпитувати…

Повернувся…чи то пізно вночі, чи то під ранок…ліжко…воно вже так близько, лише стягнути джинси…ні, не встигає…очі вже злиплись.  5.59 – нехай ця хвилина триває вічно…

Дар’я Труфанова

Отрицательный голосПоложительный голос (+6 рейтинг, 10 голосов)
Loading ... Loading ...
Опубликовано 23 Сен 2011 в 8:00.
В рубриках: Дарья Труфанова, Колонка журналиста.
Вы можете следить за ответами к этой записи через RSS 2.0.
Вы можете оставить свой отзыв, пинг пока закрыт.

Распечатать запись Распечатать запись

RSS комментарии этой статьи

1 комментарий»

Комментарий by Критикан
2011-09-25 12:16:28

Неплохо, но украинский немного хромает...Много русскоязычной кальки. Поработай над построением предложением-плохая динамичность и ритмика. Вообщем, учиться,учиться и ещё раз учиться

 
Имя (обязательно)
E-mail (обязательно - не публикуется)
Ваш комментарий (уменьшить поле | увеличить поле)
Вы можете использовать <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong> в своём комментарии.
*

Ссылки на эту запись

Архив

Свежие записи

Блоги

ПУТЬ В МОНАСТЫРЬ (II часть)

74610747_4230267_50828466_1257520994_insightb
«Проповедью должны быть наши жизни, а не наши слова»
Томас Дже
фферсон
 
 
     В первой части нашей беседы о ...

18 Фев 2015 | Ваш отзыв | Далее

Диалоги

Петька пылил ногами. Теплая земля согревала босые ступни. Мелкие камни забивались между пальцев. Покусывал тонкий золотистый стебель пшеничного колоса.  В потной ладони сжимал очищенные зерна.
Солнце припекало макушку.

Тропа ...

15 Фев 2015 | Ваш отзыв | Далее